Секта свідків ОСББ

 В Україні житлово-комунальні послуги – суцільний головний біль, причому і за ціною, і за якістю.

Непідйомні тарифи є постійним стресором, джерелом озлобленості, основою виборчих компаній і генератором ідей, як заощадити на оплаті. Деякі колеги з ЖКГ жартома пропонують реєструвати ОСББ як релігійну організацію, щоб вдвічі зменшити ціну на газ. І багато людей майже всерйоз сприймають цю ідею.

Хвиля народної активності з об’єднання мешканців стихла: люди перестали до хрипоти сперечатися, як управляти – за допомогою ОСББ чи шукати приватну компанію, що управляє. Об’єднує всіх те, що залишатися на обслуговуванні у комунальному ЖЕКу охочих немає. Як немає охочих і користуватися послугами призначених згори управителів.

Кардинально протилежні думки споживачів і на новий закон “Про житлово-комунальні послуги”. Його або проклинають, або покладають величезні надії.

Але проаналізувавши основні положення закону, доходиш висновку, що жодної особливої ​​революції він не пропонує: просто перераховано всі можливі та наявні моделі управління багатоквартирними будинками: через ОСББ або іншу юрособу, без створення юрособи шляхом укладення договору з уповноваженою особою або управителем, індивідуальні договори жителів з компанією-управителем і постачальниками послуг.

Крім того, в рамках одного багатоквартирного будинку дозволяється вибирати різні моделі організації договірних відносин з різних видів комунальних послуг. Тобто закон, по суті, встановлює будь-які форми і можливі конфігурації. Воістину, ЖКГ – живіть, як хочете!

Українцям доведеться розбиратися в цьому розмаїтті варіантів, вибрати, який є прийнятним саме для їхнього будинку, і усвідомити ціну своєї пасивності. А по ходу позбутися міфів про ОСББ, які самі ж і створили.

Міф 1: Вирішать замість вас

Часто чую навіть від фахівців – всі в ОСББ! Мешканців лякають: якщо не буде об’єднання, то мерія призначить “свою” компанію, що управляє, звичайно, на конкурсних засадах, але “ви ж знаєте ці конкурси”. І ось, що говорить закон, який, до речі, набирає чинності 10 червня 2018 року (окремі норми 1 січня 2019 року).

По-перше, співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління повинні протягом року прийняти рішення щодо моделі договірних відносин з виконавцями комунальних послуг окремо з кожного виду (крім електроенергії та природного газу).

По-друге, якщо станом на червень 2018 року в багатоквартирному будинку не створено ОСББ або не вибрано іншої моделі управління, управителя для вас шукатиме на конкурсі виконком місцевої ради, тобто мерія. Ось тоді тариф на обслуговування встановлять без вашої участі, а договір з управителем замість жителів підпише якийсь чиновник.

Якщо, наприклад, жителі багатоквартирного будинку мають укладені договори з компанією-управителем або приватним ЖЕКом, і не збираються змінювати сформований уклад, то вважається, що форму управління багатоквартирним будинком вони вже вибрали. Тоді має сенс домовитися на зборах, підписати протокол і донести цю інформацію до мерії.

Міф 2: ОСББ вирішить всі проблеми

Багато людей вважають, що ОСББ – єдина ефективна форма організації управління в будинку. Варто тільки його створити, і порядок наведеться сам по собі: можна буде встановити ІТП, купити трактор для прибирання снігу. В крайньому разі – майнити криптовалюту в підвалі і заробляти.

Але, ОСББ – це лише одна з форм, і не є автоматично запорукою успіху. Цілком імовірно, що послуги підрядників (вивезення сміття, обслуговування внутрішньобудинкових мереж) вдасться отримувати безпосередньо і дешевше. Але працювати ця форма буде тільки в разі, якщо в ОСББ є сильний голова. Така людина (або група) повинні взяти на себе ходіння по муках до монополістів, регулярні спуски в підвал, переконання мешканців-боржників заплатити комуналку і багато іншого. Честь і хвала таким людям, якщо вони знаходяться.

Тож позбутися ЖЕКу цілком можливо, просто ціна “результату” з комунального рабства висока: треба розбиратися в величезному масиві юридичної та економічної інформації, а ще бути готовим спілкуватися з байдужими і агресивними скептиками. Чи багато таких є альтруїстів?

Міф 3: Компанія-управитель краще, ніж ОСББ

Прихильники цього підходу вважають, що займатися всім треба професійно, а не у вільний від основної роботи час. Часто до нього вдаються, коли серед жителів вдома не знаходиться достатня кількість грамотних і ініціативних громадян, готових до цього громадського навантаження.

В принципі, на ринку з’явилося вдосталь управительських компаній. І вони цілком можуть взяти на себе функцію не тільки з обслуговування будинку, а й уповноваженої жителями особи у взаєминах з монополістами, того самого колективного споживача. По суті, управитель може стати медіатором у відносинах житель-монополіст.

Яке рішення з приводу моделі управління ОСББ ви б не прийняли, ви в будь-якому випадку матимете рацію. Хоча б тому, що усвідомлено приймаєте відповідальність за свій будинок, розумієте наслідки і пам’ятаєте, що будь-яка власність зобов’язує, навіть спільна.

А держава з прийняттям всього пакету законів про ЖКГ все далі усунулася від проблеми застарілого житлофонду, яку десятиліттями не вирішували, загорнувши для нас в красиву обгортку. Але чим швидше ми позбудемося ілюзій, що держава повинна, тим швидше вийдемо з колапсу.

Віта Струкова

член правління ГО Нова комунальна Україна, юрист

Подобається? Поширюйте у соціальних мережах: